Від партнерів


Зареєструйтесь, щоб мати можливість переглядати усі сторінки та файли, публікувати власні матеріали


Святковий захід "Україна понад усе! Герої нашого часу."

0

Хід заходу
Звучить державний гімн України.

Під супровід легкої музики звучать слова:
Учень:

Моя найкраща в світі сторона,
Чарівна, неповторна, Україно!
Для мене в цілім світі ти – одна
І рідна, й мила, дорога, єдина.

Учень:
Ми всі – малі пагінчики твої,
Прийшли у світ, щоб в нім добро творити.
Хоч, може, й кращі є на цій землі краї,
Та нам судилось в Україні жити.

Музика стихає.

Ведучий:
Подивіться, будь ласка, у вікно: там обнялися в одне ціле голубе небо та золоте колосся пшениці. Такою ми бачимо сьогодні нашу неньку-Україну. Вона горда від того, що зуміла виховати людей, здатних об’єднатися у боротьбі за її єдність і незалежність, здатних захистити її кордони.

Учень:
Україно – мамо, сестро, жінко,
В’ється блискавицею твій стан.
Ти ж бо, Україно, українка,
Склала серденьком свої вуста.
Ти ж бо українка, Україно,
Стрічкою у косах твій Дніпро.
Ти моє безсмертя солов’їне,
Плоть моя калинова і кров.

Учень:
Україно – жінко, мамо, сестро!..
Сонце – мов життя біля грудей –
Ти несеш і завжди будеш нести,
Вірячи у свій грядущий день.

Учень:
Народе мій, пишаюся тобою:
Моя душа – частинка твого «Я».
Красою правди у святім двобою
Понад Майданом сонця лик сія…
Є нація! Хай знають всі на світі:
Ми є! народ піднявся із колін!
І переможно сонце правди світить,
Співає гордо наш Державний гімн.

Ведучий:
Перегорнімо сучасну сторінку історії України, вдивімось в обличчя наших героїв – захисників України.

Демонстрування відеороликів з учасниками АТО та відео військових подій на Сході України.

Учень:
Ми тут. Ми всі. Ми є.
Ми – гурт. Єднаймося.
Ми є той ґрунт подій майбутніх вирішальних.

Учень:
Україна – це мати, яку не обирають.
Україна – це доля, яка випадає раз на віку.
Україна – це пісня, яка вічна на цій землі.

Учень:
Є щось святе в словах «мій рідний край»,
Для мене – це матусі ніжна пісня,
І рідний сад, від квіту білосніжний,
І той калиновий у тихім лузі гай.
Його історія… в ній стільки гіркоти!
І тим рідніш мені ти, краю рідний,
Що вже позаду спалені мости,
І день встає, як райдуга, погідний.

Звучить пісня «Ми прагнемо змін»
Учень:

Наймиліша, найкраща країна,
Що піднялась, як фенікс, із руїн,
Безсмертна моя Україна,
Ти з давніх віків непокірна була
І волю свою боронила невпинно.
Нарешті збулося – її здобула,
Звитяжна моя Україна.

Ведучий:
Листопад 2013 – лютий 2014рр. «Революція Гідності», події на Донбасі… Вони тривожать наші душі, не залишають байдужими жодного громадянина країни. І тому кожному із нас необхідно усвідомити, за що боролися учасники Революції Гідності і заради чого пожертвувала своїм життям Небесна сотня, заради чого захищають нашу Україну воїни АТО. Небесна сотня – це наш біль і наша гордість, це наші сльози і наш душевний щем вдячності за все, що зробили ці люди для нас.

Ведучий:
Кровоточать рани наших сердець із приводу того, що відбувається на сході нашої держави. Не висихають сльози на очах матерів, сини яких захищають єдність і незалежність рідної землі.

Демонстрування відеоролика «Слава героям української нації1»
Учень:

Нехай ніхто не половинить,
Твоїх земель не розтина,
Бо ти єдина, Україно,
Бо ти на всіх у нас одна.
Одна від заходу й до сходу,
Володарка земель і вод –
Ніхто не ділить хай народу,
Бо не поділиться народ.
І козаки, й стрільці січові
За тебе гинули в полях.
У небесах сузір’я Лева,
Нам світить наш Чумацький Шлях.

Учень:
Стражденна чаєчко-небого,
Єдині два твої крила.
Виходим, нене, у дорогу,
Аби ти вільною була.
Нехай ніхто не половинить,
Твоїх земель не розтина,
Бо ти єдина, Україно,
Бо ти на світі в нас одна.
Учень:
До тебе, Господи, взиваю,
І сподівання щирі маю –
Що Україна вільна буде
Від лицемірства і облуди,
Від бездуховності й зневіри,
Людців, душею зачерствілих,
Від злої долі та безправ’я,
І тих, які завжди лукавлять.
Від тих, хто дух вкраїнський нищить,
Забувши все святе та вище,
І, наче круків хижа зграя,
Вкраїну навпіл розривають,
Розбрату сіючи в нас зерна…
Від всього зла, всієї скверни
Зціли, Всевишній наш Владико,
Щоб вільним став народ великий!

Пісня «Заспіваймо пісню за Україну»
Учень:

Я – українка вірою і кров’ю,
Моє коріння тут, у цій землі.
Вона моєю живиться любов’ю,
А я страждаю болями її.

Учень:
Я – українець, син народу того,
Що відвикає нині від ярма.
Я не корюся, я молюся Богу,
І вірю в те, що все це недарма.

Учень:
Я – українка, смутком оповите
Моє кохання, як гірке вино.
Моя рідня розкидана по світу,
Як буйним вітром золоте зерно.

Учень:
Я – українець! Цього не відняти!
В моїй душі співають солов’ї.
Були такими мої мама й тато,
Й такими будуть правнуки мої!

Виконується танець старшокласників із вишитими рушниками.

Ведучий:
Багато хто каже, що руки жінки слабкі, аби тримати меч і берегти свою державу. Вони здатні лише виколисувати дітей. Але час і події показують зовсім інше.
Надія Савченко, яку в Україні називають «українським солдатом».

Ведучий:
Під час війни на сході України 2014р. Надія брала участь в антитерористичній операції як доброволець батальйону «Айдар».
Брала участь у боях біля селища Металіст під Луганськом, де, йдучи за пораненими, потрапила в полон терористів 18 червня.
22 червня сестра Надії, Віра Савченко, повідомила, що терористи вийшли з нею на зв’язок і бажають обміняти військову на чотирьох своїх полонених поплічників.

Ведучий:
Яна Зінкевич була серед перших активістів організації «Правий сектор», які поїхали на схід України відстоювати незалежність і територіальну цілісність нашої держави, допомагати українським військовослужбовцям боротися із ворогом. Нині 19-річна Яна керує медичним підрозділом добровольчого корпусу та щодня рятує життя учасників АТО. Дівчина винесла з поля бою 128 поранених.

Учень:
Так порожньо нині у батьківській скрині,
Куди ж бо дівається наше багатство?!
Жінки України, та ж ви – господині,
Візьміть в свої руки усе господарство!
І зір затуманився, і візерунки,
Біда за бідою. На люд і на глину.
Жінки України, та ж ви – опікунки,
Візьміть під опіку свою Україну!

Учень:
Вже іній черлений на сивій калині.
Вже Альфа шукає останню Омегу.
Жінки України, та ж ви – берегині,
Дістаньте із серця свої обереги!
Хай крицею стануть на рідному ґанку.
Є мудрість. То мудрими стануть і справи.
Жінки України. Та ж ви – громадянки,
Громадьмо державу!

Ведучий:
«Немає більше від тієї любові, як хто душу свою покладе за друзів своїх». Подвиг героїв уже вписано у найвеличніші сторінки української історії. Вірю, що ці подвиги надихатимуть покоління українців, як надихають нас подвиги козаків і жертовність героїв Крут. Але захист Батьківщини – це не лише мужність, не лише відданість, це ще і смерть. Хай палають свічки пам’яті про загиблих героїв Небесної сотні, про загиблих героїв АТО, а розмірений бій хронометра відчеканить час скорботи, душевного болю та жалю…

Хвилина мовчання. Звучить запис дзвонів.
Піднесення свічок до стенду з воїнами.

Сценка.
Автор:

Рано-вранці на світанку босими ногами
Йшла до Бога Україна тихо з молитвами.
Одягнувши вишиванку, розпустила коси,
Щоб просити в Бога сили і кращої долі.
Вітер коси розплітає, суне чорна хмара,
Впала вона на коліна і Його питала:

Україна:
– За що мені така кара? Чим я завинила?
Що знов круки чорні крячуть і ростуть могили?
Дзвони дзвонять вже щоденно: днями і ночами,
Сини мої полягли… вкрито все хрестами…
Чи я Тобі не молилась?
Чи дітей не вчила любить землю і Тебе?
Прошу!.. Дай нам сили!
Скажи мені, Отче милий, скільки ще терпіти?
Як синів уберегти?.. Скільки ще молитись?!.

Автор:
І почувся з неба глас:

Бог(голос за сценою):
– Встань! Вже скоро, мила!
Той, хто хтів здолать тебе, сам ляже в могилу.
Потерпи ще трішки ти – Я загою рани.
Бо Я чув усі молитви – мир скоро настане!
Воля й доля в твоїм домі, повір, скоро буде!
А ворога не пробачать ані Я, ні люди!

Учень:
Нехай пам’ять про наших героїв,
Що за волю поклали безцінне життя,
Що творили історію, наше минуле,
У яке вже нема вороття.

Учень:
Ми ще не раз згадаємо цю весну,
І ці події, і цей кривавий шлях.
І закарбуємо у серці Небесну сотню,
Яка тепер на небесах!

Звучить пісня «Пливе кача»
Учень:

Ми – патріоти: дочки і сини!
Для блага України все в житті здолаєм!
Бо ти найкращий, краю мій ясний,
Вітчизну й матір ми не вибираєм.

Учень:
А просто любимо, бо ця земля свята,
Вона нас народила і зростила.
Вітчизною зовемо неспроста,
Бо нам вона дала і душу, й крила.

Ведучий:
Ми, українці, як неопалима купина: відроджуємося, живемо, ростемо, воскресаємо з вічності, бо маємо незнищенне начало – героїчний дух наших пращурів.

Ведучий:
Ми, українці, – нація, яка споконвіку боролася за волю, а це утверджує нашу віру, що вічно будемо на цій землі.

Учень:
Щоб проти злого – ми не безборонні,
Щоб, як прийдеться, – стати із колін…
Я не самотня. Між вечірніх дзвонів
Хрестовоздвиженський лунає дзвін.
Учень:
Хай святиться ім’я твоє, краю мій милий,
Там, де гори і доли в переплетені рік!
Хай Господь посилає нам мудрості й сили,
І хранить Україну нині, прісно й вовік!

Учень:
Вкраїно-богине! Вкраїно кохана,
Молитва болюча, розтерзана рана…
Я лину до Бога, бо вмію літати,
Я буду молитись, я буду благати,
За тебе, Вкраїно, за тебе, свободо,
за долю пресвітлу вкраїнському роду.
Я вірю: Всевишній і Діва Марія
Почують молитву, молитву надії.

Звучить пісня-молитва «Боже великий, єдиний».

Автор: 

Руслана Мандрищук та Зоряна Вовк

Отримати сертифікат

Користувацький вхід


загрузка...