Від партнерів


Зареєструйтесь, щоб мати можливість переглядати усі сторінки та файли, публікувати власні матеріали


Сценарій свята "Хмельницький - рідне місто моє"

1

Хмельницький – рідне місто моє

Тема: поглиблювати знання про рідне місто, подільський край; розвивати зв’язне мовлення; виховувати любов до рідного міста, його традицій.

Хід
Радуйся, земле, свято в нас, свято!
Йдуть понад Бугом хлопці й дівчата.
Земле Хмельницька, рідний наш краю,
Кращого в світі, мабуть, немає.
Яблуні білі, сяйво калини.
І неповторна пісня Вкраїни.
Пісня «Україна моя »
Ведуча: Хмельниччина - золота, чарівна сторона, земля увінчана пишним колоссям, рястом, зеленню закосичена. Скільки ніжних і ласкавих слів придумали люди, щоб висловити свою гарячу любов до рідного краю, де ми живемо.
1. Є щось святе в словах «мій рідний край»
Для мене – це матусі пісня ніжна,
І рідний сад від квіту білосніжний,
І той калиновий у тихім лузі гай.
Його історія…В ній стільки гіркоти!
І тим рідніш мені ти, краю рідний,
Що вже назад поламані мости,
І день встає, як радуга лагідний.

Історія міста Хмельницького
Ведуча: Плоскирів… Проскурів… Хмельницький… Дивний і неповторний. Саме він є невичерпним джерелом творчості, джерелом натхнення для поетів нашого краю, які описують Хмельницький у віршах, розповідають про свою любов до нього. Деякі із них ми почуємо сьогодні на святі.
Ольга Лихогляд «Хмельницький»
Хмельницьким в ошатнім убранні
Над Бугом Південним стоїть
І сяють тут промені ранні,
Як сяяли безліч століть.
Навколо - краса промениста
Полонить будов ренесанс.
Годинник на ратуші міста
Звіряє з Європою час.
Мозаїкою тротуарів
У сяйві гірлянд - ліхтірів
Гуляють закохані пари.
Ніщо не забув «Плоский рів».
Цю землю топтали злі орди.
Кроваві бої відгули.
Мов Трійця свята, сяє гордо
Твій Герб, оберіг – три стріли.
І радістю повняться очі -
Наш вершник до злагоди мчить
І Стяг жовто-синій уроче
Над містом моїм височить.

Пісня про Хмельницький
Ведуча: 1. На берегах ріки, що зветься Буг Південний,
Стоїть Хмельницький наш, охрещений.
Три імені він мав і три життя.
Історію свою несе у майбуття.
Перекличка
2. Коли я додому вертаюсь,
До рідних прибузьких алей,
То радо мене зустрічає
Перон світанкових очей.

3. А я намагаюсь впізнати
Те місце, де вперше хтось звів.
Фортецю над Бугом і хати,
Сім перших дворів, сім димів.

4. Літа пориваються в вирій,
Лиш Плоска не знає років.
Плоскирів, Плоскирів, Плоскирів,
Відлуння далеких віків.

5. Зазнав ти біду і наругу
Горіли фортеця й поля.
Заплави Південного Бугу
Моя нескорена земля.

6. На тебе не раз зазіхали
Із різних сторін вороги.
Тоді подолян виручали
Богдана славетні полки.

7. Минулись пожежі та бурі,
І виріс між щедрих полів
Проскурів, Проскурів, Проскурів –
Прамісто моїх земляків.

8. І сяють сьогодні в пурпурі
Околиці новобудов.
А стріли – в гербі на лазурі –
То віра, надія й любов.

9. Прийшла довго мріяна воля.
І Лесі крилаті слова:
«Красо України, Подолля»…
Душею ти знов ожила.

10. Далеко я їду чи близько,
А тут в мене друзі й сім’я…
Хмельницький…Хмельницький…Хмельницький…
Ти доля і гордість моя.
11. І лежить це славне місто
У чудовому краю
Ми звемо його подільським
За природу чарівну.
12. Жив тут здавна на Поділлі
Українців рід міцний.
Гарний одяг, ніжність пісні
Й танець жвавий, запальний.
Танець «Подільський край»
Ведуча: З давніх давен линули по світу слова про щедрий і працьовитий народ, про лани широкополі, гаї , зелені, тихі річки і озера. Хмельниччина! Немає ріднішої землі, як наше Поділля.
Пісня «Подоляночка»
Ведуча: Хмельничани – народ веселий, працьовитий і жартівливий. Тож давайте веселитись!
Смішинки
«Хитрий вереда»
Вереда малий Романко
Він не любить кашу- манку.
Мама просить : «За бабуню!»
«За татусика!», «Дідуня!»
А Романко: «Ой, не треба!
Хай самі їдять за себе.
Та купи цукерок їм –
От тоді за них я з’їм.»
«Благородний вчинок»
Впіймав дядько на яблуні
Хлопчика малого.
-Що ти, шибенику, робиш?-
Запитався строго.
- А хіба зробив я шкоду?-
Голос хлопчик стишив,-
- Ваше яблуко упало,
Я на місце вішав!

«Проскурівський вальс»
Ведуча: У наших серцях, у мріях, у снах
Місто над Бугом!
Батьківщина моя, найрідніша земля.
Місто над Бугом!
- Ще один вірш подільського поета до вашої уваги.
Віталій Міхалевський «Серце подільського краю».
Я у місті такому живу,
Що відоме у цілому світі.
Мій Хмельницький, мій сон наяву!
Три стріли – слід віків заповітних.
На Озерній спить білий туман.
Сонце Лезневе радо вітає.
Шлють Гречани і Виставка нам
Щиру пісню Подільського краю.
Навіть землю усю обійди. –
В нас найкращі жінки і дівчата.
Звідусіль їдуть в гості сюди,
З рушниками їх звикли стрічати.
Давнє Дубове – пнуться дубки.
Урожаї Ружична збирає.
А над Раковим сяють зірки –
Б’ється серце Подільського краю!
Мій Хмельницький! Мій сон наяву!
Лине слава Богдана далеко!
Буг вигойдує долю нову.
Прилітають на щастя лелеки.
Ведуча: Озерна і Лезневе, Гречани і Виставка, Дубове, Ружична і Ракове – мальовничі мікрорайони Хмельниччини. У кожного із них своя історія.
- Послухайте легенду.
Дубово
Жив собі давно багатий пан. І мав він великий-великий дубовий парк. Доглядав його ретельно, дбав про нього. І виросли дуби великими та могутніми. Їх була сила-силенна.
Після смерті пана люди почали вирубувати дуби та будувати хати на місці парку. І назвали це поселення Дубове. А самих красенів-дубів там уже, нажаль, немає.
Ведуча: А з Гречан для вас лунає ця весела жартівлива пісня.
Пісня «Гоп, мої гречаники»
І. Під припічком воду брала,
Гречаники розчиняла.
Учинила у горшку,
Та не вдержу у мішку.
Приспів:
Гоп, мої гречаники,
Гоп мої милі,
Учинила гречаники
Аж на три неділі
ІІ. Гречаники не вдалися,
По всій хаті розлилися.
Не клади їх на плече,
Або юшка потече.
ІІІ. Приїхали паничі –
Гречаники у печі.
Приїхали капітани –
Гречаники похватали.
Фрагмент лялькової вистави «В гості до бабусі»
Проект «Моя вулиця найкраща»
Ведуча: Всі скарби найдорожчі в роду хмельничан.
Із вокзальної площі нас вітає Богдан.
Кожна вулиця дише, кожна гілка росте.
А під зорями тиша. І калина цвіте.
Музична композиція « При долині кущ калини»
Ведуча: Рідне місто-ненаглядна мрія.
Білосніжні квартири ясні.
А між ними крони зеленіють
Яворів, беріз і ясенів.
Не надивлюсь на твоє обличчя,
Мов картина, світле, молоде.
Озеро, долина і заріччя
Й щире небо голубе.
Виставка картин подільського художника
Ведуча: У вересні нашому рідному місту Хмельницькому виповнилось 581 рік. З цією датою нас вітав мер міста Сергій Мельник.
Слухання творів-роздумів «Якби я був мером»
Ведуча: Поет-подолянин Анатолій Пасічник присвятив цій події свій вірш
«Під небом Хмельниччини»
Білі чайки над Бугом кружляють,
Понад царством мрійливих лілей.
Так перлина Подільського краю
Зустрічає в цей день ювілей.
Парк Шевченка і срібні фонтани,
Кличуть радо на свято нас всіх,
І шануємо ми, хмельничани,
Наше місто, святий оберіг!
Любе місто моє, як тебе не любити?
У дарунок прийми мрій завітних розмай,
В день твоїх іменин із найкращого жита
Ми спечемо тобі запашний коровай!
Вносять коровай на вишитому рушнику. Звучить пісня «На добро» .
Ведуча: Подільскої землі свята перлина
Окраса молодої України!
Хмельницький – місто щастя і добра.
Нехай Господь тебе благословить.
А Ангел Божий захистить.

Автор: 

Сивун Алла Григорівна, вчитель початкових класів СЗОШ №21 м.Хмельницького

Отримати сертифікат

Користувацький вхід


загрузка...