Тема. Наш край в 1937 – 1945 роках
Мета: визначити важливі військові події, які відбувалися на території нашого краю в роки Другої світової війни; з’ясувати територіальні рамки краю; охарактеризувати повсякденне життя людей; вчити аналізувати історичні джерела, робити власні висновки, давати оцінку тим чи іншим діям; виховувати патріотичні почуття до свого краю.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань та формування на їх основі нових вмінь та навичок
Обладнання: виставка книг про війну на території краю; добірка фотоматеріалів, спогади учасників війни.

Хід уроку.
1. Оргмомент.
2. Актуалізація опорних знань.
Бесіда
1. Коли розпочалася Велика Вітчизняна війна?
2. Що Вам відомо про події війни на території Полтавської області.

3. Мотивація навчальної діяльності.
Сьогодні на уроці ми розширимо знання про Велику Вітчизняну війну на території Полтавщини; з’ясуємо, який внесок трударі нашого краю вклали у визволення України від коричневої чуми. Ми будемо працювати за наступним планом.
1. Адміністративно – територіальні рамки краю.
2. Економічне становище.
3. Політична ситуація на початок війни.
4. Основний перебіг подій Великої Вітчизняної війни на території краю.
5. Окупаційний режим.
6. Антифашистський рух опору.
В кінці уроку учень зможе:
• називати, які політично – адміністративні, соціально – економічні, духовно – культурні зміни відбулися в житті краю в роки Великої Вітчизняної війни;
• називати головні події, які відбувалися на території області;
• показувати на карті території, де відбувались важливі бойові дії, розгортався рух опору;
• описувати героїчні події жителів краю в роки війни;
• порівнювати різні точки зору, що існують в історичній науці, визначає власну позицію;
• висловлювати власні погляди щодо ролі війни у житті людини.

4. Вивчення нового матеріалу.
Визначимо адміністративно – територіальні рамки нашого краю. За реформою 1937 року Полтавська область включала 44 райони. Опрацюйте зміст картки №1 і випишіть в зошит, які райони входили до Полтавської області.
Картка №1
Згідно з Постановою Центрального Виконавчого Комітету СРСР від 22 вересня 1937 року була утворена Полтавська область.
До її складу входило 45 районів та двоє міст – Полтава і Кременчук.
На 15 жовтня 1939 року Полтавська область складалась із 44 районів:
Великобагачанського, Великокринківського, Гадяцького, Гельмязівського, Глобинського, Градизького, Гребінківського, Диканського, Драбівського, Згурівського, Зіньківського, Золотоніського Іркліївського, Карлівського, Кишеньківського, Кобеляцького, Ковалівського, Козельщанського, Комишнянського, Котелевського, Кременчуцького, Лазірківського, Лохвицького, Лубенського, Машівського, Миргородського, Нехворощанського, Новосанджарського, Оболонського, Опішнянського, Оржицького, Петрівсько – Роменського, Пирятинського, Покровсько – Багачанського, Полтавського, Решетилівського, Семенівського, Сенчанського, Хорольського, Чорнобаївського, Чонухинського, Чутівського, Шишацького, Яготинського.

• Попрацюйте з картою. Порівняйте, чи співпадає територія Полтавського краю в переддень війни з сучасними межами? (Ні. Від складу Полтавської області відійшли райони Київської та Харківської областей)
• У такому складі Полтавська область існувала до початку Великої Вітчизняної війни. Як ви вважаєте, чи були змінені адміністративно – територіальні одиниці під час війни?

Опрацюйте картку №2
З вересня – жовтня 1941 року по вересень – листопад 1943 року Полтавщина була тимчасово окупована німецько – фашистськими загарбниками. Значна частина окупованих територій України була включена до складу так званого рейхскомісаріату «Україна» з центром у м. Рівне. Рейхскомісаріат поділявся на генеральні округи, а вони в свою чергу поділялися на округи (гебіти), які об’єднували кілька районів.
Територія Київської та Полтавської областей входила до складу генеральної округи Київ. Ця генеральна округа складалася з 26 округ (гебітів).
Полтавщина була поділена на 12 округ, до складу кожної входило декілька районів, а саме:
НАЗВА ГЕБІТУ ВХОДИЛИ РАЙОНИ
Гадяцький Роменський, Зіньківський, Петрівсько – Роменський
Золотоніський Гельмязівський, Золотоніський, Іркліївський, Чорнобаївський
Карлівський Карлівський, Машівський, Чутівський
Кобеляцький Кишеньківський, Кобеляцький, Козельщинський
Кременчуцький Великокринківський, Градизький, Кременчуцький
Лохвицький Лохвицький, Сенчанський, Чорнухинський
Лубенський Лазірківський, Лубенський, Оржицький
Миргородський Великобагачанський, Комишнянський, Миргородський, Шишацький
Опішнянський Диканський, Котелевський, Опішнянський
Пирятинський Гребінківський, Драбівський, Згурівський, Ковалівський, Пирятинський, Яготинський
Полтавський Нехворощанський, Новосанжарський, Полтавський, Решетилівський
Хорольський Оболонський, Покровсько – Багачанський, Семенівський, Хорольський.

Адміністративно – територіальний
поділ Полтавщини (1648 – 1941рр).
Довідник з історії адміністративно –
територіального поділу. - Полтава -2002,
Департамент поліграфії
ПП «ЕНТ», м.Кременчук с. 91-93

• До якого рейхскомісаріату відносилася територія Полтавської області?
• На які адміністративні одиниці була поділена?
• Скільки адміністративно – територіальних округів було утворено на території краю?
• До якої округи відносився Решетилівський район?

Вчитель . Спробуємо коротко охарактеризувати економічне становище краю.
Робота в парах.
Прочитайте зміст картки № 3.
Станом на 1937 рік території Полтавської області значилося 224 промислових підприємства та 312 кооперативних промислових артілей. У передвоєнні роки в області створювалися нові галузі промисловості, особливо машинобудівна і легка. Працювали такі великі промислові підприємства, як Крюківський вагонобудівний завод, Полтавський паровозоремонтний та машинобудівний («Метал») заводи. Лубенський «Комунар», Лохвицький цукровий завод, Кременчуцький завод шляхових машин, Полтавська прядильна фабрика, Кременчуцька суконна фабрика. За даними Всесоюзного перепису 1939 р. в області налічувалось 2 263 159 жителів.
Дайте відповіді на запитання
• Яка промисловість розвивалася на території краю?
• Які нові галузі виробництва створювалися?
• Назвіть найбільші підприємства?
• Які висновки можна зробити?

Вчитель. Щоб з’ясувати політичне становище краю, зупинимось на деяких фактах.
Картка № 4
Протягом 1937 року за звинуваченнями у причетності до так званої «воєнно – фашистської змови» був знищений практично увесь командний склад розташованих на Полтавщині підрозділів Червоної армії, в тому числі командири, політпрацівники, начальники військових складів та ін. У 25 (Чапаєвській) стрілецькій дивізії було заарештовано 150 чоловік командно – політичного складу, а в 75 територіальній дивізії – більше 120. Осередком «латвійської шпигунської мережі» було визначено Полтавське військово – політичне училище, в якому за сфабрикованими справами були заарештовані командир училища Озолін, начальник штабу Карпезо, деякі курсанти і викладачі.
В.Ревегук. Полтавщина в роки
Другої світової війни.-
Полтава, 2004, - с.5
З часу утворення у вересні 1937 року Полтавської області і до кінця цього року по першій категорії (розстріл) було засуджено 1944 чоловіки, по другій (ув’язнення або заслання) – 2363.
Протягом січня – липня 1938 року на Полтавщині було заарештовано 6791 чоловік, у тому числі і колишніх членів українських політичних партій, громадських організацій і амністованих повстанців – 3176, учасників партизанського руху часів громадянської війни – 311, контрреволюціонерів і «шпигунів» польських – 1152, німецьких – 234, латвійських – 58, японських – 27, іранських – 24, чеських – 15, грецьких – 71 т.д.

В.Ревегук. Полтавщина в роки
Другої світової війни.-
Полтава, 2004, - с.7
Бесіда
• Якими подіями в країні характеризується 1937 – 1938 р. р.?
• Про що ви дізналися з даних джерел?
• Користуючись фрагментами з історичних джерел, чи можемо ми стверджувати, що «великий терор» захопив своїм крилом і Полтавщину?
• Доведіть, що на Полтавщині діяла репресивна машина 1937 – 1938 рр.
• Які національності постраждали?
Вчитель. Більшість справ розглядалась позасудовими органами, членами «трійки». Вивозили людей ночами до Білої гори поблизу хутора Триби.
• Наступне питання нашого уроку « Основний перебіг подій Великої Вітчизняної війни на території краю».
Розповідь вчителя.
Наступ на Україну вела група армії «Південь», керівник Рунштедт.
Ворожим військам на Україні протистояли Північно – Західний та Південний фронти, Чорноморський флот і Дунайська військова флотилія.
З метою поповнення складу армійських політпрацівників за рішенням ЦК ВКП (б) протягом серпня – початку вересня 1941 року в Полтавській області проведено 2 мобілізації комуністів і комсомольців на фронт приблизно 2500 чоловік.

Випереджувальне завдання.
1. Повідомлення про загибель Південно – Західного фронту в урочищі Шумейкове.
2. Про будівництво оборонних споруд навколо Полтави.
3. Про евакуацію на схід.

Вчитель. 18 вересня 1941 року німецькі війська вступили до Полтави. Було встановлено окупаційний режим. Отже, встановлювався «новий порядок»
Картка № 5
Обговорення документу «Про політику і управління людьми в Україні»
«Ми повинні стати панами тут на сході. Люди цього простору можуть тільки коритися, тому віжки мають бути завжди натягнуті. Добре керівництво і постійний нагляд, ось, що треба, щоб примусити українців працювати. Постають дві різко відмінні одна від одної верстви: перша – верства правителів, - це ми, німці, і друга – керовані. Це – українці. Верства правителів планує, організовує, управляє і наказує. Керовані підкоряються і працюють»

• Що, на думку німців, потрібно для того, щоб примусити працювати українців?
• Які верстви населення виділені в цьому документі?
• Чим мають займатися правителі?
• Кого відносили до керованих ?
• Чим мали займатися керовані?
• Які висновки можемо зробити.

Вчитель. Отже, жорстокість, зневага до українців, як до людей нижчого ґатунку, були основними рисами німецького управління. Німецький солдат або чиновник окупаційної адміністрації мав право розстрілу без суда і слідства. Протягом всього періоду окупації в містах і селах Полтавщини діяла комендантська година, за її порушення людей могли розстріляти на місці.
Поряд з репресіями окупанти розгорнули широкомасштабну ідеологічну обробку населення з метою переконати його, що німецька армія несе поневоленим народам Росії визволення від «більшовицько – жидівського ярма». Протягом короткого часу окупанти поширили в Кременчуці 100 тисяч листівок, 2150 настінних плакатів, 3400 портретів Гітлера, 700 брошур, 80 нацистських прапорів…
Кадри для окупаційної адміністрації підбирали, як правило, з числа людей, які були репресовані радянською владою або зазнали утисків.
Уже в перші дні окупації полтавці в повній мірі відчули на собі нацистський «новий режим»: почалися масові арешти, розстріли ні в чому неповинних мирних жителів. У Великих Сорочинцях протягом 14 – 17 вересня німці повісили, розстріляли і закатували 86 жителів села. 7 жовтня 1941 року в Більську Опішнянського району були заарештовані і розстріляні 5 юнаків віком 16 – 19 років. Окупанти звинуватили їх у зв’язках із партизанами.
В.Ревегук. Полтавщина в роки Другої світової війни.-
Полтава, 2004, - с.47
• Що символізує Бабин Яр?
• Які події там відбувалися?
• Чи були такі Бабині Яри на території нашого краю?
Давайте послухаємо повідомлення учня.
Напередодні радянсько – німецької війни в Полтаві мешкало близько 22 тисячі євреїв. Частина з них, особливо партійна, радянська і господарська номенклатура, разом із сім’ями евакуювалися на схід, решта залишилися. Їх всіх німці розстріляли в яру між Пушкарівкою і Супронівкою, змусивши перед цим вирити собі могили – глибокі рови. Розстріляний був і циганський табір, який стояв неподалік Білої гори поблизу дороги Полтава – Харків.

Вчитель. Люди жили в постійному страхові. Ніхто не гарантував життя. Панувала повна сваволя окупантів. Перебували у становищі кріпаків. Нестача робочої сили у зв’язку з мобілізацією чоловіків на фронт керівництво нацистської Німеччини намагалося компенсувати за рахунок підневільної праці підкорених народів. Уже навесні 1942 року німці розпочали широкомасштабну кампанію за добровільний виїзд української молоді до Німеччини.

Робота в трійках. «Прочитай. Запам’ятай. Перекажи товаришу» (учні отримують карточки із інформацією, яку повинні прочитати, запам’ятати і розказати своєму товаришеві)
Картка №1
«Перша група остарбайтерів (500 юнаків і 500 дівчат) з Полтави виїхала 13 травня 1942 року. Їх проводи відбулися з великою помпою – в присутності німецького командування і посадовців з української допоміжної адміністрації. В Кременчуці німці влаштували в ніч на 20 травня 1942 року облаву на молодь, в результаті якої вдалося зловити 450 юнаків і дівчат віком від 15 до 25 років. Спочатку їх помістили до в’язниці, а потім завантажили у вагони і під охороною німецьких солдатів відправили до Німеччини.
Німці використовували остарбайтерів на найтяжчих некваліфікованих роботах у промисловості і сільському господарстві, часто без вихідних. Робочий день був у них нерегламентованим.
Від вивезення до Німеччини звільнялися лише молодь вражена тяжкими хворобами, робітники підприємств, що працювали на війну, службовці допоміжної української адміністрації і поліції та деякі інші категорії. За два роки окупації з Полтави на рабську працю до Німеччини було відправлено близько 8 тисяч молоді»
В.Ревегук. Полтавщина в роки
Другої світової війни.-
Полтава, 2004, - с.52 - 53
Картка № 2
«З 1942 року на Полтавщині були введені сільськогосподарський, шляховий, страховий податки, а також податки на культурне і житлове будівництво, на собак, велосипеди та інше. Згідно постанови Новосанжарської районної управи, податок на культурне і житлове будівництво встановлювався у таких розмірах: господарства, що мали лише хату і присадибну ділянку, сплачували 40 крб. на рік, ті, що мали дрібну худобу - 80 крб., велику рогату худобу – 140 крб… Від сплати податків звільнялися непрацездатні, інваліди першої та другої групи та селяни, які не мали власного господарства.
Настільки великим був контингент платників податків, можна судити на прикладі Великих Сорочинець. Тут із 1579 господарств села оподаткуванню підлягало 1370. Від сплати податку на культурні потреби було звільнено 166 одиноких літніх людей, 17 інвалідів, 276 непрацездатних і 26 «маломіцних».
Розпорядженням рейхскомісара Е.Коха від 21 жовтня 1941 року на підконтрольній йому території вводився податок на собак – 150 крб. на рік за одну… В 1953 році на Полтавщині був введений шляховий податок, який сплачували всі сільські мешканці: чоловіки від 14 до 60 років і жінки від 15 до 55 років…. »
В.Ревегук. Полтавщина в роки
Другої світової війни. -
Полтава, 2004, - с.56 - 57
Картка № 3
« За будь – яку провину представники окупаційної влади нещадно карали полтавців. Штрафи з приводу і без приводу накладалися як у грошовій формі, так і в формі примусових робіт. З представників допоміжної української адміністрації право накладати штрафи надавалося старостам сіл і районів – до 200 крб. або примусовими роботами до двох тижнів. Штрафи накладалися за випас корів у придорожній смузі, за недогляд тварин на пастівнику, самовільне залишення роботи, образу сільського старости та ін.. 28 серпня 1943 року за відмову від виконання гужової повинності (не вийшли ремонтувати грунтові дороги) 16 жителів Новосанжарського району, які були покарані десятьма днями примусових робіт кожний…. Наказом німецького сільськогосподарського коменданта Новосанжарського району Нонеманна від 15 квітня 1942 р. всі водойми району (ріки і ставки) мали бути здані в оренду приватним особам. Самовільне ловіння риби в них вважалося браконьєрством і на винних накладався штраф у сумі 500 крб. та конфісковували ся знаряддя лову»
В.Ревегук. Полтавщина в
роки Другої світової війни.-
Полтава, 2004, - с. 57- 58
Вчитель. Про що ви дізналися?
• Які висновки можете зробити?
(Вся система окупаційної влади трималася на страхові і насильстві, від яких ніхто не був застрахований, навіть представники допоміжної української адміністрації.)
• Як ви думаєте, чи чинили опір полтавчани? Який?
(Звичайно, що полтавчани не бажали коритися окупаційному режиму, тому вже з перших днів окупації діяв антифашистський рух опору. У тилу ворога упродовж 1941 – 1943 р.р. діяло 39 партизанських загонів і нруп, понад 70 підпільних та патріотичних організацій. У Полтаві, наприклад, діяли підпільні групи на чолі з Т. Сіриченком, П.Токарем, А.Тараном, Я.Мисецькою, молодіжна група «Нескорена полтавчанка». У Кременчуці боротьбу проти окупантів вели 6 підпільних груп. Серед них «Набат» та «Патріот Батьківщини». Послухаємо повідомлення однокласників.)
- Які фронти визволяли наш край від «коричневої чуми»?
- Коли було визволено Полтавську область?
- Хто закріпив Червоний прапор в Полтаві?
Вчитель презентує книги про Велику Вітчизняну війну на Полтавщині.
• Учні збирали спогади односельців про окупацію нашого селища. Послухайте.
• Пам'ять про тих, хто захищав наш рідний край увічнена у бронзі і граніті. Давайте переглянемо з Вами мультимедійну презентацію.

5. Підбиття підсумків уроку.
Вчитель. Вагомий вклад у розгром нацистської Німеччини внесли і полтавці. На фронти радянсько – німецької війни з Полтавщини було мобілізовано майже 270 тисяч чоловік, з яких загинуло 186 тисяч чоловік.
Полтавці воювали на різних фронтах, у партизанських загонах та антифашистському підпіллі за межами області. За мужність і відвагу, виявлені на фронтах боротьби з ворогом, орденами і медалями Радянського Союзу було нагороджено 55 746 чоловік. 165 з них стали Героями Радянського Союзу, серед них дві жінки – льотчиця Н.Ф.Меклін (Кравцова) з Лубен і підпільниця О.К.Убийвовк з Полтави. С.А.Ковпак, уродженець села Котельви, удостоєний звання Героя Радянського Союзу двічі. 26 жителів Полтавської області стали повними кавалерами ордена Слави.
Дорогою ціною дісталася перемога полтавцям. На теренах області поховано 142 130 військовослужбовців, які полягли в боях або померли в шпиталях. Серед них 25 Героїв Радянського Союзу. В області поховано також 6 040 партизанів і підпільників, 261 680 військовополонених та 88 970 мирних жителів. Усього полтавська земля прийняла 498 820 чоловік.
Бесіда.
- Про що ви дізналися на уроці?
- Що особливо вас вразило?
Російський письменник Р.Рождественский у вірші «Реквієм» закликає нас пам’ятати про ті жахливі події 1941 – 1945 р..
(Вчитель читає вірш. Хвилина мовчання)

6. Домашнє завдання: підготуватися до уроку узагальнення знань по темі «Україна під час Другої світової війни».

Використані джерела:
1. Нариси історії Полтавської партійної організації/ [Л.С.Волошко, С.В.Гончаренко, І.Ю.Горобець та ін.],-Х.;Прапор, 1981, - 322с.
2. Полтавщина: влада на історичних паралелях [Полтавська обласна державна адміністрація, Державний архів полтавської області,Полтавський краєзнавчий музей],-Полтава: АСМІ, 2005.-392с.
3. Білоусько О.А…. «Новітня історія Полтавщини» (ІІ пол. ХХ ст..)
Підручник для 11 класу знз. - Полтава: «Оріяна», 2007.- с. 236
4. В.Ревегук. Полтавщина в роки Другої світової війни.- Полтава, 2004
5. Адміністративно – територіальний поділ Полтавщини (1648 – 1941рр). Довідник з історії адміністративно – територіального поділу.- Полтава -2002, Департамент поліграфії ПП «ЕНТ», м.Кременчук с. 126
6. Полтавщина. Історичний нарис. – Полтава: Дивосвіт, 2005.- 592с.
7. http://poltavanews.com.ua
8. http://pedsovet.su/
9. http://uk.wikipedia.org

Предмети: Історія України

Класи: 11 клас