Рольова гра як засіб розвитку особистості на уроках історії.

Одне з головних завдань викладання історії в школі - допомогти учням зрозуміти сучасність у світлі минулого, що, у свою чергу, дає можливість осягнути суперечливі проблеми сьогодення.

  Особливо це стосується України, історія якої є клубком протиріч, де її минуле тісно переплетене з сучасністю, і на цьому тлі в суспільстві дуже довго не вгамовуються пристрасті щодо подій десятирічної, а то й сторічної і тисячолітньої давнини. Але ворожнеча ніколи не допомагала вирішувати навіть дріб’язкові проблеми. І тому обов’язок учителів історії, не тільки як викладачів, а й як громадян своєї держави, - поступово сприяти зростанню терпимості в українському суспільстві.

  Це справа не тільки складна, а й небезпечна, оскільки дуже часто вчителі наражаються на нерозуміння з боку колег, адміністрації, учнів і навіть батьків. Учитель повинен допомагати учням знаходити різні  точки зору на ту чи іншу історичну проблему, критично аналізувати свою власну й утримуватись від підтримки будь-якої оцінки історичної події. Вчитель, відкриваючи учням очі на існування “незручних” точок зору, повинен підкреслювати їх право на існування. Це допоможе розвивати позитивне мислення, протистояти досягненню порозуміння в суспільстві.

  Одним з основних прийомів виховання толерантності на уроках історії є рольова гра, яка в цьому випадку має виступати виявленням схильності до певної точки зору класу, групи, окремого учня. Якщо визнати, що кожна історична особа відіграє соціальну роль, то стане зрозумілим, що ця особа має своє ставлення до тієї чи іншої історичної реалії. У демократичному суспільстві значення будь-якої точки зору, за винятком антигуманної, абсолютно однакове і врівноважується на терезах впливу на суспільство іншими поглядами.

  Під час розігрування ролей вивчаються різноманітні факти, точки зору, незважаючи при цьому на форму її проведення (історичні суди чи прес-конференції, “круглі столи” чи театралізовані вистави). Завдання вчителя при підготовці до проведення заняття полягає в якнайширшому і всебічному розгляді даної проблеми з використанням інформації, доступної учням. Учитель не тільки не дає готових відповідей, а й не повинен вимагати від учня приєднатися до однієї з точок зору. Дуже ефективним є прийом, коли учні після переконання своїх опонентів спробують піддати критиці власні погляди.

  Рольова гра - це невелика п’єса, яка ставиться учнями, в основі якої лежить імпровізація.

Пропоную один з варіантів уроку засвоєння нових знань з елементами рольової гри в 11 класі.

Тема уроку: Розвиток культури в Україні в 1953-1964 рр.

Мета уроку: визначити на основі різних джерел інформації, сутність і значення дисидентського руху, особливості його зародження в Україні, ознайомити учнів з розвитком та змінами в освіті, науці та літературі, мистецтві у 1953-1964 рр., розвинути вміння працювати, пояснювати, аналізувати, узагальнювати й критично оцінювати історичні факти та діяльність осіб, спираючись на отримані знання, співставляти історичні події в Україні і СРСР, складати конспект;

виховувати повагу до історичного минулого.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань з використанням рольової гри.

Основні поняття: “шістдесятництво”, “відлига”, абстракціонізм, модернізм, дисидентство, русифікація.

Підготовчий етап

За декілька тижнів робиться оголошення, що відбудеться міні-прес-конференція за одним з питань теми уроку: “Зародження дисидентського руху в Україні та його особливості”.

  Клас поділяється на три групи: 1) Дисидентів (І. Дзюбу, І. Кандибу, Л. Лук’яненка); 2) Іноземних та українських журналістів, які готують запитання для дисидентів; 3) Присутніх на прес-конференції (гостей). Також обирається оператор, який веде зйомку прес-конференції “в прямому ефірі”, перекладач для іноземних журналістів. Діти готують костюми для виконання ролей дисидентів та журналістів з Великобританії. Франції, Німеччини, України, які відповідають тенденціям моди 50-х-60-х рр. ХХ ст.

Основний етап

Хід уроку

1. Організаційний момент уроку
2. Актуалізація опорних знань

  Вступна бесіда

• З курсу всесвітньої історії та попередньо вивчених тем з історії України пригадайте, чому період хрущовських реформ історики називають періодом “відлиги”?
• Як політика десталінізації вплинула на суспільно-політичну ситуацію в СРСР та УРСР?
• Як, на вашу думку, ця політика могла вплинути на становище у духовній сфері суспільного життя?
• Визначте  зміст поняття НТР. які наслідки вона мала для світового розвитку?
• Як взаємопов'язані між собою стан культури та економічний розвиток?
• Що таке дисидентський рух? Назвіть напрямки дисидентського руху.

3. Мотивація навчальної діяльності (із книги Ф. Моргуна “Переорані покоління” про Хрущова)

Отже, сьогодні на уроці ми маємо з’ясувати вплив політики десталінізації та науково-технічної революції на розвиток культури в УРСР в умовах хрущовської “відлиги”, а також причини виникнення дисидентського руху.

4. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
   1. Науково-технічна революція. Реформа освіти. Здобутки науки.

Учитель: Розвиток економіки, вирішення соціальних проблем були неможливі без наукових відкриттів. У розвинутих країнах розгорнулась науково-технічна революція. На передові рубежі виходили й українські вчені, численність яких зросла з 37 до 94 тисяч чоловік. Основну увагу вони зосереджували на фундаментальних проблемах, які визначали перспективу науки. Українські вчені чимало зробили для розвитку ракетної техніки, космонавтики, використання атомної енергії з мирною метою. Вони безпосередньо причетні до запуску штучного супутника Землі у жовтні 1957 року та польоту в космос першої людини - Ю. Гагаріна.

  Ряд відкриттів зробили вчені у галузі фізики, насамперед ядерної. Розвиток кібернетики в Україні було започатковано в 1957 році організацією Обчислювального Центру АН УРСР, перетвореного згодом на інститут кібернетики. Певними здобутками була позначена робота ряду вчених у медицині. В середині 50-х років під керівництвом хірурга-новатора М.М. Амосова почалася теоретична розробка й запровадження методів лікування пороку серця, а згодом і захворювання легень.

Завдання учням: Скласти тезовий конспект

Варіант тезового конспекту.

Світове визнання здобули роботи українських вчених:

1. У фізико-технічному інституті АН УРСР створено наймогутніший у світі прискорювач електронів.
2. Нові методи електрозварювання (Інститут електрозварювання ім. Є. Патона)
3. Засновником української школи біохіміків був О. Палладін
4. Академік М. Боголюбов розробив нові методи квантової теорії поля та статичної фізики
5. Створення штучних діамантів
6. Розвиток ракетно-космічних технологій

Самостійна робота за текстом підручника

Учні під час вивчення даного питання складають таблицю:

Атмосфера, яка склалася після ХХ з’їзду, створила сприятливі умови і для розвитку суспільних наук. Розширилась тематика досліджень, з’явилися ґрунтовні праці з історії, філології, економіки, мистецтвознавства, української мови та літератури. Зокрема, побачили світ двотомна “Історія УРСР” та “Історія української літератури”. Почали виходити журнали УІЖ, “Економіка Радянської України”, “Радянське право”, “Народна творчість та етнографія”.

  Здійснювалось 17-томне видання “Української Радянської енциклопедії”. Опубліковано ряд документальних збірників.

  Але суспільні науки не позбулися тиску ідеології, вони продовжували коментувати й обґрунтовувати положення, які містилися у партійних документах. А будь-яка спроба підходу до проблем суспільствознавства з позиції рекламної дійсності проголошувалася ворожою.

  Проголошений Хрущовим у квітні 1958 р. на ХІІІ з’їзді ВЛКСМ курс на перебудову народної освіти був покликаний розв’язати головне завдання - подолати відірваність від життя шкіл та вузів. Це було  вже четверте за роки радянської влади значне реформування народної освіти. Для реалізації освітньої реформи були залучені значні кошти та ресурси. 1960 р. Державний бюджет УРСР виділив на загальноосвітні школи 6 млрд. крб. (1950 р. - лише 3,7 млн. крб.). За цей час у два рази збільшилася кількість даних середніх шкіл. В основу реформи було покладено принцип поєднання загальноосвітнього і політехнічного навчання.

  Хоча нова система освіти була досить своєчасною, і містила принципово правильні орієнтири, через низку причин вона не тільки не змогла піднести освіту в країні на вищий щабель, але навіть погіршила освітянські якісні показники.

Робота з документом (Я. Грицак “Нарис історії України”)

Запитання:

Чому освітня реформа зумовила невдоволення в керівництві країни?

2. Посилення русифікації. “Відлига” в українській літературі та мистецтві. “Шістдесятництво” в українській культурі.

Учитель: М. Хрущов рішуче дотримувався основних засад радянської національної політики: реформа освіти 1958 року передбачала право батьків вибирати мову навчання для своїх дітей. З огляду на цілий ряд причин слід було очікувати, що багато батьків віддадуть своїх дітей до російських шкіл.

Як на вашу думку, чому надавалась прерогатива російським школам?

Ця реформа продемонструвала, що навіть у період лібералізації політика русифікації могла лише модифікуватись, а не відкинутись остаточно. До середини 60-х рр. українською мовою навчались 62% учнів республіки, це значно менше ніж питома вага українців у загальній кількості населення України. В містах стан з викладанням української мови був надзвичайно тривожним. У 1958 році в міських україномовних школах навчалися лише 21% учнів.

Робота з підручником

Десталінізація та демократизація суспільного життя створила сприятливі умови для національно-культурного відродження - розвитку літератури та мистецтва в Україні.

На основі параграфа підручника заповніть таблицю: “Література та мистецтво в період “відлиги”

3. Зародження дисидентського руху в Україні та його особливості.

Учитель: У своєму прагненні будь-що втримати суспільство під своїм жорстким контролем, вести десталінізацію у визначених “верхами” рамках тоталітарний режим вступив у конфлікт з інтелігенцією.  Результатом цього стала поява вже наприкінці 50-х на початку 60-х рр. руху українських інакодумців - дисидентства.

Виступають «учасники» дисидентського руху, яким після виступу задають запитання іноземні та українські журналісти, присутні на прес-конференції.

Французька журналістка з журналу «Revoluthion» Мішель Лоран.

• Левко Лук’яненко, як змінилося ваше життя після арешту?
• З якою метою ви з І. Кандибою створили Українську робітничо-селянську спілку?
• Чи підтримуєте ви досвід боротьби ОУН УПА?

Англійська журналістка Емілі Браун  з журналу «Times»

• Які проблеми аналізував Іван Дзюба в праці «Інтернаціоналізм чи ‘’русифікація’’»?
• Як відбувалося ваше співробітництво з Л. Лук’яненком?
• Як ви вважаєте, чи є праця І. Дзюби актуальною в наш час?

Німецька журналістка Ребекка Клаус з журналу «Berlin»

• Іван Дзюба, що підштовхнуло Вас до написання книги «Інтернаціоналізм чи ‘’русифікація’’»?
• Іван Кандиба, чи є ви соратником Л. Лук’яненка в створенні УРСС? Чи підтримуєте ви його ідею?
• Іван Дзюба, чи підтримуєте ви антирадянську агітацію та пропаганду?

Український журналіст Орест Гайдук з журналу «Голос України»

• Левко Лук’яненко, які методи боротьби використовувала проти Вас влада?
• В яких формах найчастіше ви виявляли свій протест?
• Чи можна стверджувати, що вас засуджували за переконання?

В цей час оператор веде зйомку прес-конференції.

Учитель: Дисидентський рух зародився в Україні в середині 50-х – на початку 60-х років. Учасники дисидентського руху виступали проти деформованої політичної системи, доводили безплідність апаратних методів реформування економіки, вимагали реалізації права українського народу на самовизначення, ставили питання про вихід України зі складу СРСР мирним шляхом.

5. Узагальнення та систематизація знань.
   1. В яких галузях науки вчені досягли найбільших успіхів
   2. Що зумовило, на вашу думку, успішний розвиток літератури і мистецтва в ці роки?
   3. Хто такі «шістдесятники»?
   4. Які причини дисидентського руху в УРСР?
   5. Чому дисиденти намагалися не йти на відкритий конфлікт з владою?

6. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал підручника.

Отже, рольова гра дає учням також розуміння того, як мислять і вирішують проблеми інші люди, стикаючись з певними ситуаціями. Це розуміння може стати цінним досвідом навчання та формування соціальної компетентності особистості.

Максимальна користь від рольової гри залежить від запропонованої ситуації, максимально наближеної до реального життя.

Інші методи навчання значно програють рольовим іграм, тому, що отриманий учнями досвід зберігається надовго, бо навчання через дію є дуже ефективним. Учні запам’ятовують та зберігають власні переживання тривалий час. Сам процес гри дає змогу отримати задоволення й накопичити необхідні вміння та навички без напруги і перевтоми.

Учні розуміють, що в рольовій грі вони самі мислять і вирішують проблеми інших людей, стикаючись з певними ситуаціями. Це розуміння може стати цінним досвідом навчання та формування соціальної компетентності особистості.

Предмети: Історія

Класи: Середня школа