Від партнерів


Зареєструйтесь, щоб мати можливість переглядати усі сторінки та файли, публікувати власні матеріали


Полтавськими стежками Лесі Українки (урок-подорож)

0

Мета. Збагатити знання учнів про геніальну доньку українського
народу Лесю Українку, її перебування на полтавській землі.

Обладнання. Портрет Лесі Українки, краєвиди Гадяча, виставка творів
поетеси, фотографії гадяцького періоду життя.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Хід уроку

Учитель. Кажуть, добре шукає той, хто знаходить, і знаходить те, що потрібно людям. Одні зводять величні споруди, інші - відкривають нові планети в нових галактиках. Та є ще непересічні особистості, яким доля подарувала рідкісний талант і разом із тим поклала на них важкий тягар.
Їхній шлях у житті позначений вагомим і містким словом - мистецтво. Їхнє покликання - сіяти в людських душах красу, добро, дарувати частинку свого натхнення , щоб і ми , окрилені силою таланту, могли в боротьбі та
любові відкрити світові самого себе.
Читець. Коли слова так просяться на волю,
Коли натхнення спокій відбира,
Твори, пиши, утверджуй знову й знову
Своє величне , особисте «я».

І освятившись правдою палкою,
За покликом душі завжди іди.
І в світ чарівний ти бери з собою
Бажань, тривог і бід людські світи.

17
І зваблюй словом душі молодії,
Гори вогненно, коли й день і тьма.
Бо що ж рядки ? – Це - думи золотії,
В них совість віддзеркалює твоя!

Учитель. Як бачимо, головне призначення поета – творити, писати, утверджу-вати особисте «я», а ще - вести своїх читачів у чарівний світ своїх творінь.
Саме про чарівний світ поезії, людини та її душі ми і поведемо сьогодні мову на уроці. Це буде і урок-поетичний салон, бо полинемо ми в чарівний світ поезій, і урок-подорож.
Ми живемо з вами на полтавській землі, яка славиться іменами славнозвіс-них своїх земляків – поетів та прозаїків. Важко назвати куточок землі, подібний до Полтавщини, на літературному небосхилі якого сіяло б стільки зірок.
Здавна земля полтавська голубить не тільки синів і дочок своїх, але притягує до себе багатьох видатних людей. Це і Тарас Шевченко, який неодноразово бував на Полтавщині. І геніальний діяч українського кіномисте-цтва Олександр Довженко, який знімав свої фільми в Яреськах Шишацького району.Список цей надзвичайно великий.
І от сьогодні в нас піде мова про людину, поетесу, яка не належить до діячів землі полтавської. Але життя її тісно пов’язане з нашим краєм. Поетесу, яка, стоячи на підвищенні в місті Гадячі, сказала такі прекрасні слова про наш край: ,,Полтавщина – найукраїніша Україна’’. А належать ці слова геніальній доньці нашого народу Лесі Українці, чиє ім’я має світове визнання.
Корені поетеси йдуть із полтавської землі, бо ж її матуся, відома україн-ська письменниця Олена Пчілка, родом із гадяцької землі, що на Полтав-щині. Ця земля свято зберігає все, що пов’язано з іменем Лесі Українки. Тому, на мою думку, ми маємо повне право вважати поетесу своєю землячкою.
У слові ,,Полтавщина” для поетеси поєднувалося все краще,що пов’язувало її з рідною землею. Тут і врода жінки-українки, і полтавська вишиванка, і краса широких околиць гетьманського Гадяча. ,,Дуже вже мені хочеться додому, до тебе, на тихі води, на ясні зорі”, - писала Леся в листі до матері. Вона дуже любила години праці, проведені на Гадяччині.
18

1900р. Зелений Гай.
Ольга та Михайло Кривинюки.

Закладка будинку в Зеленому Гаю.

Читець. Вірш ,,Як я люблю оці години праці”.
Учитель. Полтавщина для Лесі Українки - благословенний край і через кровний зв'язок із Драгомановими, і через духовний зв'язок із Котляревсь-ким. У колі славних українських діячів Леся була мов діамант. Її завжди радував ентузіазм культурних діячів - наших земляків, які невтомно відстою-вали рідне слово і пісню, вшановували пам'ять Кобзаря й автора славнозвісної ,,Наталки Полтавки”. Невипадково вона писала: ,,Радує мене полтавський народ”.
Учні нашого класу цікавляться краєзнавством і сьогодні вони підготували розповідь про Гадяччину.

1 краєзнавець.

На високому березі заплави Псла і Груні розкинулося старовинне міс-то Гадяч. Хутір Зелений Гай – це місцина, що була в ті часи за межами міста. Місце, де стояла садиба, називали Драгоманівською горою. Саме сюди, на Драгоманівську гору, поетеса адресувала чимало листів. А вже після першого Лесиного приїзду сюди Гадяч став її улюбленим місцем відпочинку й творчої праці.

2 краєзнавець.

Від самої садиби залишилась тільки стара перебудована й обкладена цеглою людська. На подвір’ї шумить столітня акація, пишно розрісся кущ барбарису – пам'ять про Лесині часи.
Садиба на Драгоманівській горі була давнім осередком роду Драгомано-вих. Ще 1837 року Петро Якимович Драгоманов, Лесин дід, придбав ту садибу й оселився тут із молодою дружиною Єлизаветою, донькою Івана Цяцьки, поміщика середньої руки . Отримавши в 1895 році садибу в спад-щину від матері, Олена Пчілка докупила до неї внизу під горою ще маленьку хатку з клаптиком городу та вишневим садочком.

Читець. Поезія ,,Вишеньки”.
19

Леся Україна, Олена Пчілка, Оксана Косач, Антін Ши-мановський. Зелений Гай. 1900р.

Вітальня Косачів у Зеленому Гаю.

3 краєзнавець.

,,Особливо гарно було тут навесні, коли, мов облиті молоком, біліли під місячним сяйвом| дерева”,- згадує племінниця Женя.
Докладний опис цієї садиби Олена Пчілка залишила в оповіданні ,,Товаришки”: ,,Двір був просторий, опріч головного будинку, був у йому ще другий, менший домик, 2 комори і інші будови; стріхи були солом’яні . Оселя була на рівній гарній планині , але на самім краю; зараз же за крайніми господарськими будиночками планина обривалась досить крутим узгір’ям “.

Читець . Вірш ,,На зеленому горбочку”.

4 краєзнавець.

Історія Зеленого Гаю тісно пов’язана з життям та творчістю Лесі Українки. Наприкінці 1880 року, турбуючись про здоров’я дітей, особливо хворої Лесі, мати вирішила придбати ділянку землі для відпочинку. Так була придбана Голубівщина, що і стала Зеленим Гаєм. Лесю вабив хутір, чарували краєвиди. Запрошуючи до себе письменницю Ольгу Кобилянську, Леся писала: ,, Мама збудувала тут хорошу хату ,де могли б мої приятелі з усього світу поміститися. Околиця тут гарна, горизонт широкий…Будемо човном плавати і просто руками; я буду грати вам Шумана і Шопена , окрім того, українських пісень масу, власнії транскрипції. Мої сестри покажуть вам всю околицю, побачите вже таку Україну, що українішої нема”.

Звучить пісня на слова Лесі Українки ,, Стояла я і слухала весну”.

5 краєзнавець.

У ті часи Зелений Гай стає осередком української культури. Великий би вийшов перелік імен, котрі побували в товаристві двох поетес – Лесі Українки та Олени Пчілки.
20
А сьогодні не лишилось і сліду від людського життя в Зеленому Гаю. Про те, що це місце священне, нагадує поставлений у 1971 році пам’ятний знак – камінь. На ньому викарбувано зображення поетеси і слова:

Ні! Я жива! Я буду вічно жити!
Я в серці маю те, що не вмирає!

Учитель. Сьогодні ми поринемо з вами в чудовий світ природи Гадяччини, пройдемо тими стежинками, де ступала нога поетеси, познайомимося з людьми, які оточували й підтримували в тяжкі хвилини славну патріотку нашого народу.
Вона була хворою людиною. Але, борючись із хворобою, виявляла величезну силу волі.

Що болить? - мене питали
Але я не признавалась.
Я була малою горда,
Щоб не плакать, я сміялась.

І саме цілюще повітря нашого краю допомагало поетесі, зцілювало її сили, давало наснагу для творчості. Тут вона відчувала особливе натхнення. У полтав-ську землю вона була палко закохана. А кожен її приїзд сюди - велике свято.
Сьогодні до нас у гості завітали співробітники Гадяцького краєзнавчого музею, які проведуть нас полтавськими стежками талановитої поетеси. Запрошуємо їх до слова.

1 екскурсовод.

Наш музей свято береже все, що пов’язане з ім’ям Лесі Українки. Наші співробітники зібрали багатий і цікавий матеріал, який розповідає про всі приїзди поетеси. Зовсім нещодавно ми знайшли факти, які говорять про те, що перший приїзд Лесі припадає не на 1883 рік, як гадали донедавна. Насправді вперше вона побувала в нас у 1874 році. Можливо вона не пам’ятає цей приїзд, адже була зовсім маленькою трирічною дівчинкою.
21

Будинок Косачів у Зеленому Гаю.

Леся Українка і Олександра Шимановська.
Зелений Гай, 1906р.

І саме в Зеленому Гаю в літні теплі вечори матуся наспівувала мале-нькій Лесечці колискових пісень.

Звучить ,,Колискова” Лесі Українки.

2 екскурсовод.

Другий приїзд славнозвісної україночки припадає на літо 1883 року. Відпочивала на крутих схилах Псла, милувалася пейзажами, прислухалася до мови та пісень цього краю. Пізніше назве цей край ,, краєм лагідної краси”.
Саме в цей приїзд місцевий лікар виявив туберкульоз кісток. І почала-ся довга боротьба з недугою, яка тривала до самої смерті поетеси.

3 екскурсовод.

Втретє зустріч із нашим краєм відбулась у 1893 році. Із цього часу бере початок гадяцький період літературно-громадської діяльності поетеси. Вона здружилася з молодою вчителькою Антоніною Макаровою. ,,Леся була щирою, задушевною подругою. Завжди з’являлася в українському вбранні. Гаптована сорочка, зелена керсетка в квіточках, кілька низок намиста , зелена стрічка, довга коса “, - так згадувала про подругу Макарова. Того літа з’явився цикл поезій ,,Романси “ та поема ,,Роберт Брюс”. А також цикл ,,Мелодії”.

Учні-читці розповідають поезії циклу ,,Мелодії”.

4 екскурсовод.

Липень 1898 року. І знову зустріч із рідним краєм. А на гостини до Лесі завітав Сергій Менжинський. Леся і Сергій - це окрема сторінка, сторінка вірного та палкого кохання.
Липень, проведений у Гадячі, є великим творчим здобутком.

Читець. Вірш ,, Пам’яті Сергія Менжинського”.
22
5 екскурсовод.

Наступна зустріч із милою серцю стороною припадає знову на 1898 рік.
І це вже вп’яте. На цей раз вона прибула відразу після операції ноги. Оперували в Берліні. На гостини до неї завітала Ольга Кобилянська. Дні перебування Ольги у Лесі поклали початок багаторічній дружбі двох талановитих письменниць. Того літа до Гадяча завітав із своїм мандрівним хором відомий полтавський композитор Микола Лисенко.

6 екскурсовод.

Надзвичайно плідним був шостий приїзд у 1900 році. Після чергового лікування Лесечка знову в милій серцю стороні.
Неспокійно було тоді в нашому краї. Співачка досвітніх вогнів бачила народний гнів, що переростав у пожежу.

Вірш ,, Досвітні вогні”.
Вірш ,,Останні квітки”.

7 екскурсовод.

Смерть брата Михайла спричинила ще більше душевного болю. Хвороба, нескінченні лікування, душевні тривоги за рідних та близьких людей, а ще - за рідний край - усе це тяжким каменем лежало на серці хворої, але за духом такої сильної жінки. І її знову захотілося на чарівну полтавську сторононьку.
І в другій половині червня 1903 року Леся знову в Зеленому Гаю, де в основному займається перекладацькою діяльністю.
Учитель. 12 вересня 1903 року в Полтаві відбулось свято ,,духу і мислі” – відкриття пам’ятника Івану Петровичу Котляревському. Дні відкриття його пройшли як свято української культури, торжество національного духу.
Звичайно ж, Леся Українка не могла не скористатися нагодою зустрітися з відомими людьми. І разом із матір’ю прибула до духовної столиці України.
23

Леся Українка у колі друзів.
Зелений Гай. 8 липня 1898р.

Зустріч однодумців у Зеленому Гаю в 1906р.

Зупинилися вони в будинку адвоката Миколи Дмитрієва, що зберігся на площі Леніна, 3. Леся взяла участь у всіх урочистостях.

8 екскурсовод.

1904, 1905 – знову Гадяч і знову Зелений Гай. Видатна діячка продовжує займатися літературною діяльністю. Працює як фольклорист. У цьому їй допомагає чоловік Климент Квітка.
Приїзд у травні 1906 року до краю полтавського був останнім. Сили покидали Лесю, здоров’я вимагало тривалого й постійного лікування. Але де б не була поетеса, завжди згадувала Зелений Гай, Гадяч, Полтаву – ці милі її серцю місця.

Звучить пісня на слова Лесі Українки.

9 екскурсовод.

Зовсім мало лишилося в Гадячі людей, які знали Лесю. Але і нащадки цих людей із любов’ю згадують поетесу. Свято шанують її пам’ять. У Гадячі є вулиця, яка носить її ім’я. Будинок культури імені Лесі Українки, районна бібліотека. У краєзнавчому музеї Гадяча є окрема кімната, де зібрані експонати, присвячені геніальній доньці українського народу, її особисті речі.
Учитель. Чарівний образ Лесі Українки навіки залишається в народній пам’яті . На пам’ятнику поетесі в Києві золотими літерами викарбувані слова:

Як я умру, на світі запалає
Покинутий вогонь моїх пісень.
І стримуваний пломінь засіяє
Вночі запалений, горітиме удень.

Поетеса - вічно жива. Вона мала право заявити:

Ні! Я жива! Я вічно буду жити!
Я в серці маю те, що не вмирає!
24
А що ж вона мала в серці? - Любов, ніжність, доброту, милосердя…
В одному з віршів Леся Українка прагне стати піснею і вільно по світу літати.
Її поезії, її пісні лунають співом по всьому світові, вільно літають, немов птахи.

Пісня ,,Хотіла б я піснею стати”.

Підведення підсумків уроку. Оцінювання знань.
Інструктаж домашнього завдання.

Ізидора Косач, Антін Шимановський,
Олена Пчілка,Петро Карвасовський,
Микола Косач, Леся Україна,
Галина Карвасовська.
Зелений Гай, 1906р.

Автор: 

Зінченко Алла Костянтинівна, учитель української мови та літератури Полтавської ЗОШ №22. Це матеріал,зібраний мною особисто.

Отримати сертифікат

Користувацький вхід


загрузка...