Від партнерів


Останні публікації

2017-10-18 19:14
Зареєструйтесь, щоб мати можливість переглядати усі сторінки та файли, публікувати власні матеріали


Роль пізнавальної діяльності у всебічному розвитку особистості. Засоби її організації

1

Роль пізнавальної діяльності у всебічному розвитку особистості. Засоби її організації

Відродження нашого суспільства, його успішний розвиток на сучасному етапі значною мірою залежить від активності і творчості людей, які вміють мислити, здатні приймати нестандартні рішення. Обов’язковими якостями творчої людини є уміння переносити знання і вміння в нову ситуацію, гнучкість мислення, уміння створювати нові образи, бачити нові функції об’єктів, легко звільнятись від стереотипів, знаходити багатоваріантність розв’язків, готовність до ризику та відповідальність за прийняття рішення. Усі і якості необхідно виявляти, розвивати і закріплювати. Відповідно до нового Державного стандарту початкової загальної освіти, який визначає зміст початкової освіти і ґрунтується на загальнолюдських цінностях та принципах науковості, єдності навчання і виховання з урахуванням пізнавальних можливостей і потреб учнів початкових класів, працюємо ми, вчителі початкової ланки. Саме організація пізнавальної діяльності, під впливом якої розвиваються всі процеси свідомості, вимагає активної роботи думки, стимулює розвиток самостійності учнів, їх творчий підхід в опануванні знаннями. В ході пізнавальної діяльності навчання стає особисто значимим, тому що учень не може виступати тільки об’єктом цього процесу. Учіння цілком залежить від його діяльності, активної позиції, а навчальна діяльність в цілому, якщо вона будується на основі міжсуб’єктивних відносин вчителя і учнів, завжди дає плідні результати. Отже, формування діяльної позиції школяра в пізнанні – головне завдання навчального процесу. Пізнавальна діяльність передбачає активність і самостійність самого учня; прагнення пізнати щось нове, зробити відкриття; уміння застосовувати знання у практичній діяльності.
Фрагмент уроку.
Пропоную зразки вправ для розумової гімнастики.
1. Назвати ознаки предмета.
- Кислий, овальний, жовтий… (лимон).
2. Вправи на конструювання.
- З н- -- я частина доби, з п- -- я грію щозими, з р - -- предметом стану я.
От вам загадка моя ( ніч, піч, річ).
3. Кросворд „ На борту „ Хвилі””
Вписати у відповідні клітинки по горизонталі шість слів і у виділеному вертикальному стовпчику буде слово – назва професії.
1. Одна з найбільших водойм на Землі.
2. Плаваюча льодова гора.
3. Накриття з парусини для захисту від сонця, дощу.
4. Місце якірної стоянки суден.
5. Річкова або морська хижа риба.
6. Небесне світило, один з орієнтирів для моряків у плаванні.
М О Р Е
А Й С Б Е Р Г
Т Е Н Т
Р Е Й Д
О К У Н Ь
С О Н Ц Е

Пізнавальна активність як спрямованість особистості свідчить про те, що учень не тільки з бажанням та зацікавленістю усвідомив ту чи іншу інформацію, але його відрізняє міцно сформована потреба в якісній пізнавальній діяльності, спільні, стійкі мотиви цієї діяльності. Учень не просто в тих чи інших випадках виявляє активність, а він по-іншому просто не може діяти.
Пізнавальна активність на рівні спрямованості особистості означає глибоке переконання у необхідності пізнання, творчого засвоєння системи наукових знань.
Проблема пізнавальної активності й відповідно пізнавальної діяльності – одна з найголовніших проблем не тільки дидактики, а й всього процесу виховання, тому що вона багатогранна і пов’язана з такими важливими питаннями, як розвиток пізнавальних інтересів, навчання школярів мислення, формування самостійності, прищеплення бажань і вміння вчитися, набуття таких якостей, як спостережливість, цілеспрямованість, відповідальність.
Щоб учні включились у активну пізнавальну діяльність, я організовую так свою роботу, щоб в них виникло бажання діяти і вносити нове у свій навчальний досвід. В цьому, безперечно, допомагає створення ситуацій, в яких учень повинен:
– захищати свою думку, наводити на її захист аргументи, докази, користуватися здобутими знаннями;
– виконувати завдання, розраховане на читання додаткової літератури, першоджерел, на тривалі спостереження;
– ставити запитання вчителю, товаришам, з’ясовувати незрозуміле;
– рецензувати відповіді товаришів, вносити корективи, давати поради;
– ділитися своїми знаннями з іншими;
– викликати інтерес до групової, колективної діяльності, на основі якої відбувається формування самоперевірки, аналізу, особистих пізнавальних і практичних дій;
– урізноманітнювати види пізнавальної діяльності, включати в пізнання елементи праці, гри, художньої діяльності;
– практикувати вільний вибір завдань, переважно пошукових, творчих;
– включати в пізнавальну діяльність розгляд сучасного матеріалу, актуальних проблем.
Стародавня китайська приказка стверджує: « Я слухаю – і я забуваю, я бачу – і я запам’ятовую, я роблю – і я розумію».
Саме пізнавальні завдання підвищують інтерес до навчання, формують самостійність, допитливість, спостережливість, інтелектуальну і творчу діяльність учнів, забезпечення переходу від репродуктивних, формально-логічних дій до творчих, ініціативу, дослідництво, мислення, що дає змогу зіставляти, порівнювати, шукати, знаходити істину з метою розвитку та саморозвитку дитини, її творчої думки, до створення гармонійної єдності життєвих потреб та здібностей особистості.
Учням подобаються ті види навчальної діяльності, які дають їм матеріал для роздумів, можливість виявляти ініціативу і самостійність, потребують розумового напруження, винахідливості, творчості. Привчаю своїх учнів читати книгу життя, твердо і свідомо бачити навколишній світ і повсякденну дійсність людини в ньому.
Мета вчителя – виховати творчу, здорову особистість, готову свої пізнавальні можливості використовувати у житті.

Література

1. Баршай Л.С. Індивідуалізація пізнавальної діяльності школярів. Журнал «Початкова школа», №12, 2010р.
2. Волошина В.О. До школи зі стійкими пізнавальними інтересами. Журнал «Початкова школа», №4, 2009р.
3. Кухар В.М., Титова Г.С. Радість пізнання – шести літкам. Журнал «Початкова школа», №9, 2009р.
4. Лазаренко М.І. Розвиток пізнавальної активності у період навчання грамоти. Журнал «Початкова школа», №9, 2009р
5. Мечник Л.О., Жаркова І.С. Система пізнавальних завдань як засіб формування дієвих природничих знань молодших школярів. Журнал «Початкова школа», №4, 2008р.
6. Подгорная Н.И., Бибик Н.М., Скрипченко Н.Ф. «Дидактические игры и познаватетельные задания»,Киев, 1998г.
7. Розвиток мислення молодших школярів (Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції 22-24 жовтня 1996р., м. Кременчук).

Автор: 

Вчитель – методист вищої категорії,
відмінник освіти України
Старосинявської загальноосвітньої
школи І-ІІ ступенів №1
Луценко Тетяна Анатоліївна

Отримати сертифікат

Користувацький вхід


загрузка...