Від партнерів


Зареєструйтесь, щоб мати можливість переглядати усі сторінки та файли, публікувати власні матеріали


Анонс журналу «Директор школи. Шкільний світ» та газети «Директор школи» (листопад)

0

Анонс журналу «Директор школи. Шкільний світ» та газети «Директор школи» (листопад)

Журнал «Директор школи. Шкільний світ» № 11

1. Урок — показник майстерності вчителя. Аналіз, самоаналіз уроку.

Лідія Спінчевська, директор Первомайської ЗОШ І—ІІІ ступенів № 6, Харківська обл.

Автор характеризує особливості інтерактивного та особистісно орієнтованого уроків, описує технології аналізу психологічного та виховного аспектів уроку, технологію портфоліо в освіті, надає алгоритми аналізу нестандартних уроків, анкету якості здоров’язбережного уроку, пам’ятку для самоаналізу вчителем уроку, алгоритмроботи педагога над індивідуальною науково-методичною темою (проблемою).

2. Управлінська діяльність адміністрації

Юрій Адамський, директор Радивилівського ліцею, Рівненська обл.

Управління сучасним закладом є складною системою з багатьма внутрішніми взаємозв’язками. Його ефективність багато в чому залежить від правильного розподілу обов’язків між адміністрацією, до якої належить директор, заступники з навчально-виховної, науково-методичної, виховної та господарської роботи.

Автор надає циклограмму роботи директора на тиждень, характеризує інноваційну діяльність керівника в організації внутріліцейного контролю, систему управління через алгоритмізацію, ресурсне забезпечення управлінської діяльності.

3. Структурнімоделі та формиорганізації науково-методичної роботи з педагогічними кадрами Монастириського району Тернопільської області на 2012/13 н. р.

Роман Расевич, завідувач Монастириського районного методичного кабінету Тернопільської області, академік Української міжнародної академії оригінальних ідей, член Національної спілки журналістів України.

У статті надано корисну інформацію щодо організації науково-методичної роботи з учителями-предметниками.

4. Предложения/рекомендации по результатам посещённых уроков в школах Украины в 2011/12 уч. г.

Николай Федорец, президент Одесского педагогического общества, Рh.Dв области образования, международный эксперт, учитель высшей категории;

НатальяАнтонюк, директор Ильичёвской общеобразовательной школы І—ІІІступеней № 3, учитель высшей категории.

Проведённый анализ на достаточно большом массиве школ, гимназий и лицеев Украины показывает, что осуществлённые за последние 20 лет реформы и нововведения носили в основном институциональный характер и касались лишь внешних атрибутов школьного образования — структур, условий финансирования, содержания образования, учебных планов и пр. Качества обучения и эффективности его главной формы — урока они практически не улучшили. По существу, формат урока, его основные критерии, как и функции учителя на уроке, остались на уровне 30—40-летней давности.

Настоящие предложения/рекомендации в определённой мере отражают инновационный подход к оценке плотности, динамики и продуктивности урока в целом. Они адресованы практическим учителям начальных и средних классов, а также заместителям директоров образовательных учреждений, методистам и инспектирующим структурам.

5. Розвиток інтелектуальних здібностей у школі

Валерій Арістов, президент Фонду развитку інтелектуальних здібностей «Галактика», президент Асоціації інтелектуальних ігор, академік Міжнародної академії оригінальних ідей, Європейської академії природничих наук,Академії педагогічної майстерності, винахідник СРСР, почесний винахідник Європи, співробітник кафедри фізики КПІ 1962—1969 рр., керівник авторської школи, м. Київ

Автор вважає, що інтенсифікація підвищення якості навчання можлива лише завдяки акцентуалізації розвитку інтелектуальних здібностей. Виконання цієї умови дозволяє підвищити якість навчання у кілька разів. Така ефективність навчального процесу дає можливість суттєво скоротити час навчання, вивільнювати його для особистих справ і для творчості. Це веде до прискорення розвитку інтелекту нації і всього народу.

Фрагментарний і безсистемний розвиток інтелектуальних здібностей не ефективний і веде до стагнації інтелекту і освіти. Тільки цілісне сприймання наукових принципів і системний підхід до розвитку здібностей може суттєво підвищити якість освіти й скоротити при цьому час навчання.

У статті розповідається про шляхи розвитку інтелектуальних здібностей.

Газета «Директор школи» № 21 (листопад 2012 року)

Модель Школи сприяння здоров’ю

Сергій Жиденко, директор Золотоніської загальноосвітньої санаторної школи-інтернату І—ІІІ ст. Черкаської обласної ради

Проблема здоров’я дітей нині стоїть настільки гостро, що ми повинні поставити собі запитання: що для нас важливіше — їхній фізичний стан чи освіченість? Навчальні програми нині нелегкі, діти засвоюють великий обсяг інформації. У таких умовах потрібно подумати про те, як зберегти здоров’я молодого покоління.

У статті йдеться не лише про створення матеріальних умов, повноцінне харчування й фізіотерапевтичні процедури, а й про створення особливої атмосфери, у якій кожна дитина почувається комфортно, має можливість розкрити свої здібності й таланти.

Здоров’язбережні технології

Анатолій Остапенко, директор Володимирецького районного колегіуму, Рівненська обл.

Життя доводить, що освіта та здоров’я взаємопов’язані, саме тому ми повинні переорієнтуватися з лікування на профілактику, щоб забезпечити збереження здоров’я учнів. Шкільне життя насичене різноманітними стресогенними чинниками, які досить часто впливають на зниження рівня знань школярів, тому всі нові програми, режими занять, харчування, диспансеризація тощо формуватимуться й узгоджуватимуться лише під кутом зору збереження й відновлення здоров’я дітей.

Автор обґрунтовує потребу в застосуванні здоров’язбережних технологій та характеризує їх.

Формування культури здоров’я вчителя

Валентина Козігон, директор Донецького НВК «Корн»

Учені пропонують нову парадигму — парадигму здоров’яформівної освіти, головним ресурсом якої виступає педагог. Це цілком зрозуміло, бо від того, як учитель ставиться до свого здоров’я, який спосіб життя він веде, який у нього рівень компетентності з означених питань, залежить реалізація відповідного виховного впливу на учнів. Тому педагогові, який формує культуру здоров’я учнів, необхідно постійно підтверджувати свої дії особистим прикладом.

Із метою визначення критеріїв і показників оцінки сформованості культури здоров’я вчителя в процесі інноваційної діяльності школи педагогічний колектив НВК розробив формулу здоров’я, яка дає змогу врахувати всі необхідні елементи компонентів культури здоров’я. Із метою забезпечення позитивних соціально-психологічних умов професійної діяльності вчителів було впроваджено проект «Створення моделі соціально-психологічного клімату, що сприяє підвищенню стресостійкості педагогів». Про досвід навчального закладу з формування культури здоров’я вчителя розповідається в статті.

Автор: 

Шкільний світ

Отримати сертифікат

Користувацький вхід


загрузка...